Окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь та частини Донецької та Луганської областейпризвела до масових та системних порушень прав людини, злочинів проти людяності та воєнних злочинів.

Поширеною практикою сталиполітично мотивовані переслідування жителів окупованих територій, що неодноразово було зазначено у резолюціях ГА ООН “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь,Україна” (71/205 від 19 грудня 2016 р., 72/190 від 19 грудня 2017 р., 73/263від 22 грудня 2018 р., 74/168 від 18 грудня 2019 р., 75/192 від 16 грудня2020 р.). Окрім цього, Офіс Прокурора Міжнародного кримінальногосуду дійшов висновку, що існують обґрунтовані підстави вважати, щобули скоєні злочини проти людяності та воєнні злочини у контекстіміжнародного збройного конфлікту в Україні (включаючи окупацію АРКрим та м. Севастополь та територій у Донецькій та Луганськійобластях). Це підтвердила Прокурор МКС Фату Бенсуда у своїй заявівід 11 грудня 2020 р. про завершення попереднього вивчення ситуаціїв Україні.

Політично вмотивовані процеси над громадянами України в рамках збройного конфлікту відбуваються на окупованих РФ українських територіях або на території РФ, внаслідок чого жертви таких переслідувань позбавлені особистої свободи як на окупованих територіях Криму та Донбасу, так і в РФ. Представники правоохоронних органів РФ, окупаційної влади РФ на окупованих територіях і так званих «ДНР» та «ЛНР», органів і структур, які здійснюють ефективний контроль – застосовують тортури, психологічний тиск, фальсифікацію доказів та інші незаконні методи слідства. Жертв позбавляють права на ефективний захист, а судові процеси не відповідають стандартам справедливого правосуддя. В окупованому Криму політично мотивовані процеси відбуваються на підставі Кримінального кодексу РФ, дію якого РФ розповсюдила на півострів в порушення норм міжнародного гуманітарного права (далі - МГП). Так само, ігноруючи норми МГП, РФ застосовує практику розгляду справ цивільних осіб військовими судами. Окрім цього, з метою переслідування активістів РФ порушує і принцип заборони ретроспективного застосування кримінального законодавства та переслідує за «злочини», які до окупації та поширення російських законів на окуповану територію не вважалися кримінальним правопорушенням.

Протягом періоду окупації низка громадських організацій постійно опікуються захистом осіб, які були позбавлені свободи внаслідок політично мотивованих переслідувань, надають їм правову та гуманітарну допомогу, підтримують родини таких осіб, збирають докази порушень фундаментальних прав під час таких процесів. Для консолідації зусиль та спільної адвокації ці організації об’єдналися у Коаліцію громадських організацій України, які опікуються захистом осіб, позбавлених волі з політичних мотивів внаслідок збройної агресії РФ проти України, та сприяють їхньому звільненню (скорочена назва - Коаліція на захист бранців Кремля; далі - Коаліція).

Учасники Коаліції у своїй діяльності та при розробці критеріїв включення справ осіб, ув’язнених із політичних мотивів на окупованих територіях та в РФ, до списку Коаліції керуються основними документами в сфері міжнародного права прав людини (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Римський статут Міжнародного кримінального суду) та міжнародними стандартами в сфері захисту політичних в'язнів (Резолюція No1900 (2012) Парламентської асамблеї Ради Європи «Визначення поняття «політичні в’язні», Резолюція Європейського Парламенту щодо українських в’язнів в Росії та ситуації в Криму (2017), резолюції ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» та ін.). Учасники Коаліції також враховують досвід міжнародних організацій, що працюють в сфері захисту політичних в’язнів (Міжнародна амністія, Меморіал та ін.).

Дяльність Коаліції зосереджена на адвокації, звільненні та захисті осіб, які позбавлені волі з політичних мотивів в умовах міжнародного збройного конфлікту в Україні. Основними критеріями для Коаліції для внесення людей до списку осіб, які позбавлені волі з політичних мотивів в умовах збройного конфлікту в Україні, є критерії, визначені Парламентською асамблеєю Ради Європи, а саме:

• a. якщо затримання було здійснене в порушення фундаментальних гарантій, встановлених у Європейській Конвенції з прав людини і її Протоколах, зокрема свободи думки, совісті і релігії, свободи слова та інформації, права на свободу зібрань та об’єднання;
• b. якщо затримання було здійснене з виключно політичних мотивів, не у зв’язку із будь- яким правопорушенням;
• c. якщо з політичних мотивів тривалість затримання або його умови є очевидно невідповідними правопорушенню, в якому особа обвинувачується або підозрюється;
• d. якщо з політичних мотивів він або вона затримані в дискримінаційній формі в порівнянні з іншими особами;
• e. якщо затримання є результатом несправедливого провадження і це видається пов’язаним з політичними мотивами влади.

Таким чином, громадяни України та особи, які на законних підставах перебувають на території України, за умови наявності одного або сукупності зазначених критеріїв можуть бути включені до списку осіб, які позбавлені волі з політичних мотивів в умовах збройного конфлікту в Україні.

Особливу увагу учасники Коаліції звертають на такі ознаки:

• Ненасильницький характер реалізації права на свободу слова та висловлення думки;
• Професійну діяльність особи;
• Публічне висловлення проукраїнської позиції та незгоди з окупацією;
• Кримінальне переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності осіб в пропагандистських цілях владою РФ, окупаційною адміністрацією РФ чи владою так званих «ДНР/ЛНР», включаючи створення образу «ворога-України», інших негативних уявлень про Україну, виправдовування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних в рамках збройного конфлікту;
• Служба у силових, спеціальних та правоохоронних органах, за умови, що така особа на момент затримання була вже офіційно звільнена або навчання у навчальних закладах відповідного спрямування, наявність стійкого та постійного зв"язку з органами державної влади або органами місцевого самоврядування, іншому державному органі України, його апараті/секретаріаті (за винятком осіб, які підпадають під статус військовополонених), а також посади патронатної служби;
• Участь у збройних формуваннях ; формуваннях, які здійснюють захист територіальної цілісності України;
• Завдану і підтверджену шкоду здоров’ю або її загрозу;
• Підтверджену інформацію про фальсифікацію доказів у справі;
• Дані про позаштатну співпрацю затриманої особи зі спецслужбами України.

Особа не може бути визнана особою, яка позбавлені волі з політичних мотивів в умовах збройного конфлікту в Україні, якщо наявні достовірні та достатні докази або аргументовані підстави вважати, що:

• Особа причетна до скоєння воєнних злочинів та/або злочинів проти людяності, передбачених нормами Римського статуту, злочини на ґрунті ненависті;
• Особа вчинила загальнокримінальне правопорушення згідно з законодавством України та наявні законні підстави для її кримінального переслідування;
• Особа активно сприяла окупації та/або органам окупаційної влади.

Беручи до уваги, що існуючі та можливі у майбутньому переслідування, які мають ознаки політично мотивованих, можуть мати різні правові та неправові підстави, а також здійснюватися через різні види переслідування, рішення про віднесення конкретних кейсів до осіб, позбавлених волі з політичних мотивів у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України приймається на підставі додаткових детальних критеріїв.